Lyrics VovaZIL’vova – Дитячі мрії

Text:

Коли ми малі, ми всі про щось мрієм.
Кожен планує вирости і стати кимось.
Та коли ми виростаєм, ми забиваєм.

Приспів:
Не дозволяй нікому, руйнувати власні мрії,
Тримай їх біля себе.
І пам’ятай — ти зможеш, все що захочеш,
Лише роби що треба!

Куди твої дитячі мрії діваються? Чому коли ти виростаєш ти від них ховаєшся?
Від них втікаєш, про них забуваєш, на них забиваєш, поводишся так, наче ти їх немаєш.
І ніколи не мав, може ти просто злякався? Хоча відмазуєшся тим що ти навіть не уявляв,
Як тяжко і нелегко все в дорослому світі дається і тепер ти вже невпевнений, тепер тобі здається,
Що дитячі мрії це звичайно штука приємна, але реальність спонукає думати, що все даремно.
Треба гроші заробляти, про статок дбати, а для цього необхідно за тенденціями слідкувати.
Зараз як і завжди в моді такі професії: медицина, економіка, юриспруденція,
І обираючи свій хрест, не думаєш — підходить він тобі чи ні, а потім все життя проводиш у моральному б*гні.

Коли я кажу про , я не маю на увазі батьків, які протягом дитячих років,
Тобі втирали ким ти маєш стати як підростеш, яку професію ти собі обереш.
Скорчив якусь смішну гримасу — все будеш артист, комусь щось втер по-дитячому мудро — природжений юрист.
Розглядаєш термометр — напевно підеш в медицину, ось так батьки готують майбутнє для доньки чи сина.
Їх можна зрозуміти, вони ж хочуть як найкраще зробити, тому часом вони вирішують, куди тобі вступити,

Чим тобі в дитинстві займатись, з ким тобі дружити, таке враження що вони хочуть твоє життя прожити.
І хоч це абсолютно неможливо, дехто не хоче догнати, недобре свої цілі нереалізовані, в дітей вкладати.
Якщо вони мають власні плани щодо своєї долі, хоч часто батьківські амбіції беруть ці плани в неволю.

То розкажи, будь-ласка, яка у тебе відмазка, що ти своє життя не перетворив в казку.
Якими були твої мрії? Чого ти хотів? Здолати всю несправедливість у світі? Тепер ти забив.
Став таким як більшість, упередженим і цинічним, не достатньо впевненим, зате занадто прагматичним,
Працюєш на роботі що ні грошей ні задоволення не приносить, хоча ніхто тебе не змушує, ніхто крім тебе не просить,
Зраджувати своїм мріям, хіба ти цього бажав, в дитинстві, ким ти хотів стати — скажи ти ним став?
Хто тобі заважав, обставини, батьки, держава? Не відповідай, подумай для себе, але не будь лукавий.
Більше того, хто тобі зараз, не дає перетворити твої мрії в реальність, для того щоб так як ти хочеш жити?
Єдина поважна причина це вік, хіба-що не тримаєшся на ногах — всі інші відмазки не канають — все в твоїх руках!