Текст Ирина Билык – Ома

Якби мені сказали завтра: «Облиш думки про нього ти. Забудь, і думати не варто. Він може більше не прийти».
Сказала б я: «Ніхто про те не знає — він зливою чи вітром пролетить.
А може, білим снігом закружляє, бо він мене не може не любить».

Приспів:
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг, що на землю і на серце ліг.

Нехай розкажуть про розлуку, я не повірю, так і знай.
Я підніму, як крила, руки і полечу за небокрай.
Я буду тим, що є для тебе сонце, я буду тим, що в серці назавжди.
Постукаю я тихо у віконце я знаю, що мені відкриєш ти.

Приспів:
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг, що на землю і на серце ліг.

Доторкнись, пригорни, в тім немає вини ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг, що на землю і на серце.

Приспів:
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг, що на землю і на серце ліг.

Доторкнись, пригорни, в тім немає вини ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг, що на землю і на серце ліг.